Публікації

Всі вірші

Талісман Вогонь, подаруй цьому каменю силу Нехай розквітає тепло у серцях Моєму хранителю, дай йому крила Нехай захищає мене. Вода, подаруй цьому каменю силу Думки направляти та мудрість знайти Дай тишу ріки, шурхіт літньої зливи Нехай захищає мене. Земля, подаруй цьому каменю силу Що в горах та кручах, деревах, траві Та сила що в квітах, лісах та дібровах Нехай захищає мене. Повітря, даруй цьому каменю силу Зберегти свободу, і шлях віднайти Дай силу, що в змозі здійняти вітрила Нехай захищає мене. _________ На волі Мене не питай, я не знаю за що і навіщо, Гріховна концепція боргу до сили всевишніх. І тінь мого віку, і досвід моїх спостережень, Ми разом підемо за межі, ми без обмежень. І краплею крові, на морі, ми граємо в зорі. Ми вгору летимо без зору, без рідного дому. Ми разом, але поодинці, досягнемо моря. Без крил, але з крові, ми зорі... На волі. Можливо, єдине важливе, що є на планеті, Це спостерігати за тим, як минають століття. І за Вавілонською вежею жили не боги, Богів не ...

помста

Зображення
Існує легенда, що варто дереву прожити 1000 років - воно переродиться у вищій формі життя. Ця легенда поширена серед нас. Ми стоїмо фортецею, і захищаємо тих, хто наближений до цієї примарної мети. Хоч мета і примарна - для нас вона так само реальна як сонце, бо це єдине, що ми можемо робити - марити, у своєму сні-існуванні. Я не зовсім впевнений, де починаюся я, а де моя сестра. Ми були двома паростками, які волею долі опинилися поряд. Один мав поглинути іншого, але ми пішли іншим шляхом - об'єднали наші стовбури, щоб стати міцніше. Обравши не конкурувати один з одним ми мали вигіднішу позицію - більше сонця, бо наше гілля сягає великої площі, а якщо комусь з нас не вистачає ресурсів, то ділимося силами крізь мережу коренів. Ми пережили засуху 8 зим тому, це я точно пам'ятаю, але на жаль, не знаю скільки ми прожили загалом. Не пам'ятаю коли почав рахувати, а тому не знаю скільки всього... Пройшло вже 8 з тієї засухи, а що було до цього? Пам'ятаю колись ми були на межі ...